Діагностика контузії

mrtdjjj · 2022-12-02 17:04:56

Доброго дня такий протокол на мрт є у багатьох клініках, але DTI сам по собі не скаже вам, пошкоджені аксони чи ні (у тому числі - незворотно чи ні). DTI в клініці в основному використовується для планування нейрохірургії та для первинної оцінки пухлини мозку по відношенню до трактів (відтіснені, інфільтровані, зруйновані). Є такі дані в наукових публікаціях, але мало хто користується в рутинній клінічній практиці через відсутність чітких критеріїв відсічення, необхідність використання спеціального софту. Ну і, звичайно, потрібний досвідчений нейрорадіолог.
Мрт найкраще бачить контузію з усіх діагностичних методів, ми наприклад застосовуєм на swi, на софті - venbold. Буде видно мікрокрововиливи в паренхімі, це основний інструмент для діагностики дифузного аксонального ушкодження.

Популярний допис не відображає реальної діагностичної можливості на мрт.

«Нажаль сьогодні, мені біофізику доведеться писати про контузію. Бо в переважній більшості ті лікарі, яких випустила наша медична школа за півроку не спромоглися підняти літературу. І не лікують контузії від слова "зовсім" . Та і люди не знають що це, та не розуміють наслідків і не усвідомлюють, що нас ще чекає попереду.

Одже, контузія це :
*не класичний струс мозку при ударі!! Не плутайте.. Ось те, від чого ті малограмотні ушльопки лікують, дитячий садок, відносно контузій.
* за тиждень не прокапаєтеся.
* ноги руки цілі, але радіти рано.

Парадокси контузії
* важкі контузії призводять до менших наслідків (бо важкі контузії лікують).
* мрт контузію не показує, як і КТ (може показати аудіограма, енцефалограмма, але основне DTI-diffusion tensor imaging показує розрив аксонів і ось тут лажа- а нема в Україні)
*процес продовжує тривати та розвиватися у мозку і далі після вибуху.
*суки лікарі в нашій країні досі не підняли літературу!!

Отже акубаротравма (контузія) це травма яку завдає ударна хвиля (журналісти, рівня наших лікарів в луцькій газеті написали-ехобаротравма) .

Це молекулярний струс мозку. Це струс на рівні молекул та клітин.

Це мінімум 4 фізичні процеси, що відбуваються у мозку

1. Кавітація (бульбашки, які утворювалися за гвинтом у Титаніку бачили? -от то Кавітація, але у мозку! Пройшла акустична ударна хвиля і мозок пішов бульбашками)
2. Гідродинамічний удар (кидали кульки з водою у дитинстві? Пам'ятаєте як деформувався? Так і мозок деформувався)
3. Контрудар (візьміть яйце у шкарлупі і покалатайте!!- що з жовтком буде? Він відібється від однієї стінки і попрямує до другої).. А тут ще й на клітинному рівні. На рівні кожного нейрону мозку.
4. Це електромагнітне опромінення (тепло) +газ-денатурація білка.. Ну в мозку є білок. Ой, білок є усюди. Денатурований це той самий, але який зазнав змін.. Білок сирого яйця, і вареного яйця. Десь ось така різниця. От така реакція на температуру. І процес незворотний!

Що ж в мозку руйнує контузія?

1. Мережу!! Так саме електричну мережу мозку. Хвиля, яка проходить мозком рве аксони. Це електричні кабелі мозку. Це білі "канати", які поєднують долі та півкулі. Уявіть електростанцію, яка виробляє електроенергію, а її нема де відвести? Що станеться з електро- мережею, як що десь відбувся розрив чи коротке замикання? От те саме відбувається з людиною- її мозок коротить!! Головний біль, напади паніки, агресії, втрата координації (вистибюлярний апарат у вусі знаходиться), галюцинації, дежавю, втрата реальності і це не повний перелік.

2. Порушення кровообігу (такий собі інсульт на увесь мозок, площа куди більша, а явного вираження нема бо страждають найдрібніші капіляри)

3. Порушення ліквородинаміки. Ліквор-у прошароку між мозком і черепом, ліквор-циркулює в порожнинах шлуночків мозку. В мозку рухається не лише кров, а ще й спинномозкова рідина (ліквор). І от він пульсує! Це внутрішньо-черепний тиск (головні болі, напади паніки..) та водно-електролітичний гомеостаз (пагана память і дуже багато іншого).

4. Формування рубців та спайок, але у мозку. Ну рубці на шкірі вам не подобаються, то уявіть рубці у мозку.. Тепер сигналам у нейронах їх доведеться оминати. А це гальмування розумової діяльності.. Загальмованість у прийнятті рішень.

5. Процеси аутонейросенсибілізації. Це підвищена автоматична чутливість організму на нервові подразники. Агресія, паніка, тремор, втрата свідомості через звук... Це самогубства, вбивства в одному флаконі!!

6. І всякі дрібні, які чомусь виродки від медицини вважають "найважчими" : втрата слуху, втрата координації, відшарування сітківки..

І от весь цей набір наші неуки "лікують" за 1 тиждень та відправляють хлопців назад на фронт - а їх там "клинить", не витримує мозок недосипання, емоційних перевантажень, та і звуків не витримує. Хлопці небезпеку несуть не лише собі, а й побратимам.. Уявіть відправити на фронт людину під кайфом? Це десь те саме. Лише думаю куди страшніше- лікарі сказали "здоровий". Хто не стикався з таким і не спостерігає за власним мозком одразу цього і не помітить. Чим менший рівень освіти-тим важче відчути. Ну не помічають люди, з низьким рівнем освіти зниження пам'яті, погіршення розумових здібностей, а лікарі не діагностують. А агресія, паніка, жахи ночами? Ну так то війна!! Десь так..

Але я вірю у лікарів фахівців, які зроблять усе, щоб допомогти.. І знаю, що вони є!!

Бережіть ваших рідних..

Ірина Олійник

mrtdjjj · 2023-11-08 05:51:05

Її іноді називають автографом війни. А лікарі стверджують, що це рівняння з багатьма невідомими.
Раніше ми їх не зустрічали. Хіба що бачили в кіно про війну. Де, за задумом сценаристів, головний герой — фронтовик, який викликає повагу й симпатію, та навіть після важкого поранення повертається в стрій.
Додому він повернувся — байдуже, що кульгавий, з однією рукою або зі шрамом через усе обличчя — як солдат-переможець. А поруч у кадрі — похмурий, неохайний чоловік, відлюдкуватий, готовий будь-якої миті образитися, вибухнути, та до того ще й питущий. Всі його проблеми пояснювали просто: контужений! Сюжетна лінія рідко приводить такого героя до благополуччя. Наче нічим і не завинив — воював нарівні з іншими, від куль не ховався. Йому ніби й пощастило: не вбило, не покалічило — лише контузило. Повернувся додому, на вигляд — цілий і неушкоджений, але невдовзі всі від нього відсахнулися, ніхто йому не радий. У хвилини просвітління він розуміє, що став для сім'ї тягарем. Як із цим жити? У кіно пропонують різні варіанти відповіді на це запитання. А в житті?

Четвертий рік іде війна в Донбасі. Тисячі наших бійців зазнали різних поранень, пройшли лікування і реабілітацію. Про поранених піклуються не тільки медики і найближчі родичі, а й волонтери, усі, хто вважає своїм обов'язком допомогти їм у такій складній ситуації. Водночас бійці, які зазнали контузії, залишилися ніби в тіні. Багато хто дивується: "А що з ними не так? Руки-ноги в чолов'яги на місці, жодного каліцтва не видно. Ну, трусонуло ударною хвилею чи стукнуло чимось по голові, але ж це дрібниці — не поранення і не важка хвороба. Зараз навіть діагнозу такого не ставлять".

Щодня ми чуємо в новинах, скільки бійців було поранено й убито за добу. З перших днів АТО ведеться така статистика. А скільки в нас контужених, яка меддопомога їм потрібна, де вони можуть її отримати?

"Точну цифру (з багатьох причин) назвати важко. Травми голови становлять від 33 до 45%, — пояснює заступник начальника Української військово-медичної академії полковник медичної служби, професор Всеволод Стеблюк. —Треба враховувати різні періоди АТО. Якщо в 2016 році травми голови становили третину всіх бойових травм, то тепер, через те що змінився характер війни, цей показник збільшився до 40%. Із загальної кількості близько 80% — це легка травма голови, яку називають контузією.

Знаючи загальну кількість поранених бійців, можна визначити, скільки з них зазнали контузії. Але до цієї кількості треба додати ще 30% — це латентні випадки. Особливо багато їх було в 2014–2015 роках, коли йшли активні бойові дії. Тоді не було можливості все фіксувати, діагностувати — бракувало часу, медичних кадрів.

Щоб урятувати життя бійців, насамперед, звичайно ж, займалися пораненнями, тому й немає відповідних записів у документах. Тепер уже проводимо обстеження ветеранів АТО. Коли є підстави — ставимо діагноз "наслідки черепно-мозкової травми".

— Якщо взяти 33% від загальної кількості поранень і додати 30% латентних випадків, яку кількість у результаті отримаємо? Рахунок іде на тисячі?

—Так, на тисячі.

— Чому так вийшло, що контужені є, а діагнозу такого немає?

—Контузія — це закрита черепно-мозкова травма. Коли впроваджували "Х Міжнародну класифікацію захворювань" (Х МКЗ), яка діє зараз в Україні, чомусь зробили переклад українською не з англійської, а з російської мови. В англійському варіанті — це і контузія, і струс головного мозку, іншими словами — закрита черепно-мозкова травма.

— У медичній сфері нерідко трапляється плутанина з термінологією через "складність перекладу", особливо якщо за основу беруть не першоджерело. Але як бути людям, які вважають, що з ними обійшлися несправедливо? У своїх документах вони шукають слово "контузія", бо воно зрозуміле, загальноприйняте.

—У військових свідоцтвах про хворобу пишуть: поранення, травма або контузія (так само як і захворювання), отримані при захисті Батьківщини.

Фахівці визначають контузію як травму, що виникає через переміщення головного мозку всередині черепної коробки. Це виникає при ударній хвилі, влученні в голову якихось предметів, падінні з висоти. Хочу підкреслити: якщо контузія була легкого ступеня, не ускладнена, то протягом 21 дня гострі прояви минають без лікування, але при дотриманні відповідного режиму.

Контузія сама по собі небезпечна не так первинним ураженням, як наслідками. При дотриманні режиму і виконанні рекомендацій лікаря в 70% випадків контузія минає без наслідків. Але 30% трансформується в постконтузійний синдром. До речі, цей діагноз є в Х МКЗ.

Основними симптомами цієї патології є порушення трьох складових ментального здоров'я. По-перше, фізичної — це головний біль, слабкість, погана переносимість шуму. По-друге, емоційної — перепади настрою, напади агресії, депресивний стан. По-третє, когнітивної — погіршення пам'яті, концентрації уваги, працездатності. До того ж порушується сон і знижується толерантність до алкоголю. Що це означає? Якщо раніше до стану сп'яніння треба було випити пляшку, то тепер досить і ста грамів. Саме із цим пов'язана підвищена алкоголізація осіб, які зазнали контузії.

— Ось чому контужені так швидко спиваються. На жаль, нерідко їм у цьому "допомагають" друзі, пропонуючи: "Випий, тобі легше стане".

Ще недавно основну увагу приділяли спортивній контузії. Бойова дуже від неї відрізняється?

—У спорті контузії зазнають від удару головою об щось або від удару по голові. Бойова контузія відрізняється тим, що викликає комбіновані ураження.

Типовий спектр скарг, з якими до нас звертаються ветерани АТО, — головний біль (нападами або постійний), порушення сну, погіршення пам'яті. Пацієнт скаржиться: раптом забув, куди йшов; не можу згадати, куди поклав ключі, які тримав у руках хвилину тому. Буває зниження гостроти зору, погіршення слуху, шум або дзвін у вухах, порушення рівноваги й координації рухів — людина не може потрапити в двері.

— Усе це з віком буде погіршуватися чи пацієнта якось можна стабілізувати, прооперувати, вилікувати?

—На жаль, спостерігається негативна динаміка. Травматичний неврит слухового нерва зазвичай прогресує і може спричинити глухоту. Те саме стосується й зору, якщо є патологія зорового нерва, відшарування сітківки.

Багато проблем виникає і в психоемоційній сфері. Постконтузійний синдром класифікують як захворювання психіки. До чого це призводить? Дуже багато розлучень. Багато хто залишається без роботи, бо їм важко зосередитися, постійно щось забувають, конфліктують, не уживаються з оточенням, проявляють агресію. Роботодавці не можуть зрозуміти, чому так відбувається.

— Це небезпечно для оточення — на роботі або вдома?

— Маємо розуміти, що це не раптовий вчинок ветерана АТО, який чомусь став агресивним, небезпечним для навколишніх. Усе це наслідки черепно-мозкової травми, впоратися з якими допоможуть сеанси психотерапії, робота з психологом і медикаментозна підтримка. Щоб запобігти важким наслідкам контузії, усі обстеження й лікувально-відновні заходи слід розпочинати якомога раніше. Це не можна відкладати на потім.

— Повернувшись додому, ветерани АТО, які зазнали колись контузії, мають звертатися до лікарні за місцем проживання. Погодьтеся, там вони не зможуть отримати потрібну медичну допомогу.

—Військово-медична академія спільно з Національною академією медичних наук проводить велику роботу з обстеження й надання медичної допомоги тим, хто зазнав контузії в АТО. Почали цю програму влітку 2017-го, уже прийняли понад 400 осіб. Наша академія проводить скринінг — первинний огляд, діагностику, а потім вирішує, де і як пацієнт лікуватиметься.

— Що треба для того, аби потрапити до вас на консультацію?

—Направлення від лікаря, який спостерігає за місцем проживання. А також виписки, які підтверджують, що пацієнт зазнав черепно-мозкової травми, контузії чи поранень в зоні АТО.

— Але якщо це сталося в 2014—2015 роках, таких документів може й не бути.

— Нічого страшного — проведемо діагностику, розберемося в ситуації. Тих, хто потребує медичної допомоги, ми направляємо в клініки інститутів Академії медичних наук, де проводиться високоспеціалізоване лікування."

Дуже часто ветерани АТО, особливо молодь, вважають за краще перетерпіти біль, сподіваючись на те, що з часом усе минеться. У лікарню не хочуть, кажуть, рідний дім лікує. Але у випадку з контузією, а особливо із постконтузійним синдромом, не можна покладатися на те, що здоров"я якось вдасться відновити самотужки, без медичної допомоги.

"Чоловіки, які брали участь у боях і пережили важкі випробування, іноді поводяться як діти: бояться (або соромляться) іти в лікарню, забувають приймати ліки, — пояснює психолог Катерина Проноза. — Рідні повинні розуміти: тут потрібні і підтримка, і співчуття, і контроль. Це означає — уникати конфронтації, запобігати конфліктам, мотивувати людину опікуватися своїм здоров'ям: консультуватися з лікарем, проходити курс лікування, відмовитися від звичок, які згубно впливають на її самопочуття. Табу стосується вживання алкогольних напоїв і "енергетиків", а також розваг у вигляді різних стрілялок та інших ігор, що потребують емоційного напруження і концентрації уваги.

Із сім'єю необхідно працювати — пояснювати особливості поведінки контуженого, зосереджувати увагу на пошуку шляхів розв'язання проблеми, а не на самій проблемі.

Спробуйте зрозуміти,як складно людині звикнути до того, що вона не така, як раніше: не може так працювати, як до контузії, не витримує фізичних і психологічних навантажень, не здатна приховати свого роздратування тощо. Через те, що доводиться часто змінювати місце роботи чи взагалі сидіти без роботи, виникає відчуття непотрібності, розгубленості, яке може призвести до глибокої депресії.

Дуже багато в такій ситуації залежить від розуміння й підтримки сім'ї. Треба допомогти пристосуватися до нових умов життя, до режиму, рекомендованого лікарями, чітко визначити, що допоможе одужанню й зміцненню здоров'я, а що категорично заборонено. Не можна опускати руки, якщо не все виходить, бракує знань. Треба звертатися до психологів, фахівців із травмотерапії, які підкажуть вихід з важкої ситуації, допоможуть повернутися до нормального життя".

На думку експертів, контузія і постконтузійний синдром — це проблема не окремої людини та її сім'ї, до неї треба підходити з державними мірками. Поранень і контузій зазнали молоді чоловіки на піку своєї соціальної та професійної активності, які мають нести відповідальність не тільки за себе, а й за два-три покоління своєї сім'ї — дітей, батьків і навіть бабусь-дідусів. Але впоратися з цією місією їм не дозволяє фізичний і психологічний стан. У вирву цих проблем затягує не тільки найближчих родичів, а й колег, знайомих і незнайомих людей. Медицина на місцевому рівні мало чим допомагає — там немає ні досвіду роботи з бойовими травмами, ні ресурсів. Таких пацієнтів намагаються позбутися — дають направлення до обласної лікарні, радять приймати щось заспокійливе: "Відіспишся, відпочинеш — усе саме минеться".

"Тільки на перший погляд здається, що з контузією все просто й зрозуміло. Ні, це дуже складна медична і соціальна проблема, — стверджує президент Національної академії медичних наук, відомий нейрохірург, академік Віталій Цимбалюк. —Зараз на війні найчастіше трапляються мінно-вибухові поранення, а не кульові, як раніше. Сучасна зброя дуже травматична, що й визначає характер поранень і контузій — ударна хвиля впливає на весь організм, від неї страждають усі органи й системи.

У багатьох країнах фахівці вивчають вплив ударної хвилі, проводять дослідження з використанням спеціальних бародатчиків. На одному з засідань у НАН, де обговорювалася тема лікування та реабілітації бійців АТО, я запропонував, щоб інститути немедичного профілю теж долучилися до цієї проблеми — нам дуже потрібні бародатчиків. Ці прилади показують силу впливу ударної хвилі на людський організм. Внутрішні органи уражаються меншою мірою, хоча при потужних вибухах може статися розрив печінки, селезінки, кишечника. Основний же удар припадає на головний мозок. Крім того, вибухова хвиля згубно діє на зір і слух, спричиняє акубаротравму, розривається барабанна перетинка, стаються крововиливи, інші важкі наслідки.

Контузія дуже підступна, вона викликає каскад психопатологічних порушень, а також ендокринних, імунологічних. У кожної людини вона проявляється по-різному — у когось починаються гормональні збої, а хтось більше страждає від психопатологічних проявів, може з'явитися тремор або посттравматичний паркінсонізм.

Активному, сильному чоловікові дуже важко змиритися з тим, що за відсутності видимих поранень і травм він раптом став інвалідом. Агресивність або глибока депресія призводять до того, що таких людей усі намагаються оминути — з ними незручно спілкуватися як удома, так і десь у магазині чи транспорті. Згодом це призводить до того, що деякі з них ідуть з сім'ї, стають асоціалізованими.

— Якщо людина захворіла, їй співчувають і допомагають. Той, хто зазнав контузії, зовні має здоровий вигляд, тому його неадекватну поведінку сприймають як прояв поганого характеру, на нього теж гніваються і кричать.

Як визначити його статус — це хворий, який потребує медичної допомоги, чи стомлена від проблем, озлоблена, розчарована людина, яка не може впоратися зі своїми емоціями?

—Це важко хворий пацієнт, який потребує не тільки лікування — йому потрібна допомога й підтримка як сім'ї, так і всього соціуму.

— Віталію Івановичу, ви як нейрохірург мали справу з контузіями?

—Звичайно. Але раніше це були окремі випадки, а з початку АТО — масові.

Контузії бувають різного ступеня — легкі, середньої тяжкості й тяжкі. Якщо ураження мозку незначне, пацієнт отримує потрібну медичну допомогу, його стан згодом прийде в норму. Важка контузія — коли людина тривалий час була непритомна: від кількох годин до кількох місяців. Про таких пацієнтів кажуть, що вони перебувають у вегетативному стані. Це лежачі хворі, які не можуть обходитися без сторонньої допомоги й догляду. Таке може статися не тільки в зоні бойових дій, а й у побуті — при падінні з висоти, під час ДТП, різних аварій і катастроф.

— У яких інститутах Академії медичних наук готові надавати медичну допомогу ветеранам АТО, які зазнали контузій?

—У Києві ними опікуються фахівці кількох інститутів — нейрохірургії, отоларингології, геронтології, медицини праці. Хворих свого профілю приймають Інститут неврології і психіатрії в Харкові, а також Інститут офтальмології в Одесі.

— Хто платить за обстеження і лікування?

—Зараз їх проводять за рахунок коштів Академії медичних наук. І, як завжди, допомагають волонтери.

— Лікування пацієнта з контузією — процес тривалий і дороговартісний. А фінансові можливості Академії, як відомо, досить обмежені.

—Виходом із ситуації могла б стати цільова державна програма, що забезпечила б усе необхідне ветеранам АТО, які зазнали контузії: діагностику, лікування, профілактичні заходи. Ми намагаємося об'єднати зусилля кількох відомств — Міноборони, Мінсоцполітики і МОЗ, які мають стосунок до цієї проблеми.

— Чи може сучасна медицина вилікувати контузію так, щоб від неї й сліду не лишилося? Чи це довічний полон?

—Дослідження показали: чим раніше проводиться діагностика і починається лікування, тим менше залишається наслідків від забиття і струсу головного мозку. Але прогнозувати, зникнуть проблеми чи ні, неможливо. Бо контузія — це рівняння з багатьма невідомими. Все залежить від того, якої сили була ударна хвиля, які проблеми зі здоров'ям були в пацієнта до цього, яку медичну допомогу він отримав відразу після контузії, як проводилася діагностика тощо.

Обстеження пацієнта на МРТ або КТ покажуть осередки морфологічних змін структури головного мозку, якщо такі в нього є. Ці зміни можуть бути як незначними, так і різко вираженими, важливо також визначити, яку ділянку уражено — лобну, скроневу чи іншу; від усього цього залежить діагноз, вибір лікування та реабілітації. Найпростіше звинуватити ветерана АТО в тому, що він став агресивним, конфліктним, котиться вниз соціальними щаблями. Знайти спосіб, як йому допомогти — оце завдання із завдань."

02 48:
МРТ показує віддалені наслідки травм головного мозку
08.12.2014

Нове дослідження були представлені на щорічній зустрічі радіологічного товариства Північної Америки (RSNA) в Чикаго, штат Іллінойс, яке показало, що високочутливий метод магнітно-резонансної томографії (МРТ) дозволяє виявити віддалені наслідки травм головного мозку після впливу вибухової хвилі у солдатів. Метод МРТ, який називається тензорно-дифузійною візуалізацією, ідентифікує крихітні травми у структурі білої речовини в головному мозку. Біла речовина складається майже повністю з нервових волокон, що передають сигнали сигналу або аксонів. Пошкодження цих аксонів змінює рух води вздовж них і це те, що DTI може виявити.

Один із дослідників, Томас М. Мелоун, з медичного університету Сент-Луїса школи, порівнює ушкодження мозку з тим, що відбувається з ушкодженим садовим шлангом:

Як вода проходить через шланг від крана, вона йде в тому самому напрямку, але якщо проколоти шланг граблями, то вода буде литися в різні боки.

Міністерство торгівлі та промисловості назвала цей метод "фракційна анізотропія" (FA), який може бути використаний для оцінки ступеня, в якому вода дифундує у всіх напрямках, а не тільки рухається в одному напрямку вздовж нервового волокна. Низьке значення зазвичай вказує на більше пошкодження.

Розрахунки показують, що один з п'яти американських солдатів, які повертаються з останніх воєн, мали травми головного мозку внаслідок впливу вибухової хвилі, які може бути важко, діагностувати. Стандартні системи візуалізації, такі як КТ та звичайне МРТ, часто не виявляють таких травм.

Було проведено дослідження 10 ветеранів із діагнозом контузії головного мозку вибуховою хвилею, який служили в Іраку та результати порівняли з обстеженням 10 здорових людей.

Середній час, який пройшов після травми та обстеження за допомогою методу DTI, був понад 4 роки.

Перше дослідження з використанням методу DTI для діагностики віддалених наслідків травм мозку вибуховою хвилею
Таке дослідження, проведене кілька років, є унікальним, оскільки зазвичай обстеження рекомендується проводити безпосередньо після травми. Результати показали значні відмінності між значеннями FA у здорових людей та ветеранів із діагнозом MTBI.

Дослідники також виявили значні зв'язки між значеннями FA та результатами тестів на згадку та психомоторний стан. Оскільки після травми минуло понад 4 роки, дослідники стверджують, що їхнє дослідження показує наявність довгострокового впливу травми вибуховою хвилею на мозок.

Це дозволяє пояснити прогресуючі когнітивні та поведінкові симптоми, які спостерігаються у деяких ветеранів із наявністю контузій головного мозку вибуховою хвилею.

Дослідження також показує, що DTI може показати відмінності у різних групах пацієнтів із такою травмою навіть через кілька років після травми. Професор П. Тайлер Роскос, нейропсихолог медичного університету Сент-Луїса, пояснює:

Метод DTI має підвищену чутливість у плані діагностики травм MTBI порівняно з МРТ/КТ, навіть у хронічній фазі. Виявлення змін у конкретних галузях мозку може допомогти у діагностиці та лікуванні MTBI серед ветеранів.

Професор Roskos каже, що вони провели дослідження, щоб допомогти лікарям знайти найкращі способи провести диференціальну діагностику між MTBI та ПТСР у ветеранів:

Це проводить чітку різницю між станами, тому що ПТСР має психологічний характер, а MTBI є неврологічним станом. Багато лікарів у системі охорони здоров'я мають справу з MTBI, ПТСР або обома станами. Наше завдання на сьогодні, це знайти найкращі методи лікування та оцінки ефективності лікування. Цей метод візуалізації дозволить це зробити

Хмельницький запис

#1 2022-12-02 17:04:56

Діагностика контузії

#2 2023-11-08 05:51:05

Re: Діагностика контузії

Підвал форуму