МРТ і КТ міста Хмельницького медичний центр, клініка

Форум спеціалістів і відвідувачів кабінетів МРТ і КТ з міста Хмельницького

Записатись на обстеження МРТ і КТ м. Хмельницький телефон 0966609569

0966609569

Ви не увійшли.

#1 2016-02-24 19:49:15

mrtdjjj
Administrator
З Хмельницький
Зареєстрований: 2015-02-23
Повідомлень: 175
Сайт

КТ-мамографія маммография діагностика молочної залози молочной железы

http://мрт-кт.укр/kt/kt-mamografiya

http://мрт-кт.укр/ru/kt/kt-mammografiya

МРТ КТ Хмельницький Медичний центр «Ультрадіагностика» м. Хмельницький, вул. Камянецька, 76

телефон для запису на обстеження:

65-40-65

067-120-01-65

1456332307___.jpg

http://мрт-кт.укр/kt/kt-mamografiya

http://мрт-кт.укр/ru/kt/kt-mammografiya

http://мрт-скт.укр/?p=990

Зростання виявлення ранніх форм раку молочної залози (РМЗ) і пов’язане з цим поліпшення показників виживаності, а також підвищення вимог пацієнток і лікарів до естетичних результатами лікування спричинили за собою зміну підходів до лікування даної патології та дозволили розпочати широке застосування органозберігаючого лікування.

Однак не віддалена тканина залози вимагає ретельного спостереження протягом усього подальшого життя пацієнтки, оскільки ризик виникнення рецидивів простягається за десятирічний період після закінчення первинного лікування. На тлі рубцевої післяопераційної і постлучевої деформації виявити рецидив РМЗ досить складно, а часом і неможливо.

Метою дослідження було вивчення можливостей КТ-мамографія у виявленні рецидиву РМЗ.

Матеріал і методи дослідження

З підозрою на рецидив РМЗ після комплексного лікування обстежено 225 жінок. Залежно від обсягу виконаних оперативних втручань хворі були розділені на три групи:
Група I — пацієнтки, яким первинно була виконана радикальна резекція молочної залози — 163 (72,4%) пацієнтки.
Група II — пацієнтки, яким первинно була виконана радикальна мастектомія — 23 (10,2%) пацієнток.
Група III — пацієнтки, яким виконана мастектомія зі збереженням шкіри і подальше ендопротезування — 39 (17,4%) пацієнток.

Діагностичний комплекс включав клінічне обстеження, рентгенівську мамографію, УЗД з КДК кровотоку і в режимі енергетичної доплерографії, прицільну аспіраційну біопсію під контролем УЗД і КТ-мамографію.

КТ-мамографію проводили на мультиспіральних комп’ютерних томографах Asteon-4, Aquilion Multi, Aquilion 64 і спіральному комп’ютерному томографі HiSpeed CTi.

Дослідження виконувалися з використанням способу комп’ютерної томографічної діагностики РМЗ з методикою внутрішньовенного контрастування (таблиця. 1).


Залежно від змін у молочних залозах обстежені хворі розподілилися наступним чином: рецидив РМЗ виявлений у 39 (17,3%) хворих, рак в контрлатеральной молочній залозі — у 13 (5,7%), гематоми по ходу післяопераційного рубця — у 11 (4,9%), дифузний набряк залози — у 30 (13,3% ), лімфоцеле — у 12 (5,4%), жировий некроз (олеогранулеми) — у 133 (59,1%), вузлові форми дисгормональних гіперплазій — у 94 (41,7%), фіброаденома — у 27 (12,0 %), склерозуючий аденоз у 8 (3,6%) і дистрофічні звапніння у 129 (57,3%) хворих.

Як показав проведений нами аналіз, в момент діагностики рецидивної пухлини вік 39 хворих з рецидивом РМЗ варіював від 32 до 67 років і в середньому склав 48,2 ± 4,5 року. Найбільш часто рецидив РМЗ був виявлений у віці від 41 до 50 років — 19 жінок (48,7%). Найбільша частота рецидивування РМЗ припадає на 2-й рік після лікування первинної пухлини — 28 (71,8%) спостережень.

У 4 (10,3%) спостереженнях рецидив РМЗ виник після радикальної мастектомії в області грудної стінки, в 9 (23,0%) спостереженнях — Після радикальної мастектомії зі збереженням шкіри і подальшим ендопротезуванням, в 26 (66,7%) спостереженнях — після радикальної резекції. У 24 (61,5%) хворих з рецидивом РМЗ також виявлені метастатичні уражені пахвові лімфатичні вузли (регіонарний рецидив). У 2 (5,1%) спостереженнях крім регіонарних рецидивів при обстеженні виявлені метастази в легені.

При плановому морфологічному дослідженні матеріалу у пацієнтів, оперованих з приводу рецидиву РМЗ, виявлені наступні гістологічні форми захворювання: инфильтрирующий протоковий рак у 27 (69,3%) хворих, инфильтрирующий дольковий рак в 12 (30,7%) спостереженнях.

Результаты исследования и обсуждение

Рецидив РМЗ правильно діагностувати за допомогою рентгенівської мамографії в 9 спостереженнях, що склало 23% від усіх хворих з рецидивом РМЗ. Найчастіше рецидив РМЗ визначався при рентгенівській мамографії як затемнення підвищеної інтенсивності, неправильної форми (65,7%), неоднорідної структури (88,6%), з нечіткими контурами (85,7%).

У 14,3% спостережень рецидивна пухлина визначалася на маммограммах у вигляді затемнення округлої або овальної форми з чітким контуром, в результаті чого диференціальна діагностика рецидиву РМЗ з фиброаденомой або кістою була утруднена.

На маммограммах инфильтрирующий дольковий рак в 12 (100%) спостереженнях мав щільність, порівнянну з щільністю навколишніх тканин (або навіть нижче її), що не дозволяло на основі рентгенівської мамографії та клінічного огляду однозначно діагностувати рецидивную пухлину.

Жировий некроз на маммограммах визначався не як затемнення підвищеної інтенсивності (85,7%), неоднорідної структури (100%), неправильної форми з тяжістимі контурами (58,6%), з наявністю кальцинатів (57,9%) і до 2 см в діаметрі (78,9%).

Вивчення даних клініко-мамографічного дослідження показало, що відомості про наявність рецидиву РМЗ у 149 (66,2%) хворих виявилися хибнопозитивними, у 30 (13,4%) — помилково негативні.

Причинами, що сприяють ложно позитивного висновку рецидиву РМЗ при рентгенівській мамографії з’явилися: жировий некроз у 78 (34,7%) хворих, деформація залози і її структури з конвергенцією фіброзно залізистих елементів до операційного рубцю і втягнення шкіри — у 37 (16,5% ), рубцеві зміни навколо лімфоцеле — у 7 (3,2%), гематома в стадії рубцювання — у 5 (2,3%), дифузна мастопатія в 22 (9,7%) спостереженнях.

Причинами хибнонегативного укладення рецидиву РМЗ були: дифузний набряк залози — у 10 (4,5%) хворих, рентгенологічно щільна тканина молочної залози і малі розміри пухлинного вузла — у 15 (6,7%) (у тому числі, у 9 хворих після ендопротезування), склерозуючий аденоз — у 1 (0,4%) хворий, локалізація процесу в недоступних для мамографії відділах (грудна стінка, у хворих після мастектомії) в 4 (1,8%) спостереженнях.

Таким чином, основними причинами, що сприяють хибнопозитивним висновком рецидиву РМЗ за даними клініко мамографічного дослідження, були жировий некроз, рубцеві і фіброзні зміни. Основними причинами, що сприяють помилково негативним висновкам РМЗ, були дифузний набряк і малі розміри пухлинного вузла.

Найчастіше рецидив РМЗ визначався при УЗД як гіпоехогенне утворення (74,4%), неоднорідної структури (100%), неправильної форми (53,8%), з нечіткими контурами (64,1%). Також було характерно мале кількість віддзеркалень від пухлини (30,7%) і відсутність змін конфігурації рецидивного вузла в умовах компресії (100%).

При аналізі даних УЗД в режимі «сірої шкали» ознака нечіткості контуру, який виявлено в 64,1% рецидиву РМЗ виявився неспецифічним для діагностики злоякісної пухлини. Наявність ультразвукового ознаки нечіткості контуру було виявлено в наших дослідженнях при ряді доброякісних змін: жировому некрозі (71,4%), локальному фіброзі (100%), фіброаденомах (70,3%), при вузлових формах дисгормональних гіперплазій (100%). У той же час ультразвукова ознака неоднорідності структури освіти, яка розцінюється більшістю фахівців як типове для РМЗ, був відзначений в 100% фіброаденом, в 98,4% жирового некрозу і 84% вузлових форм дисгормональних гіперплазій.

При аналізі данихдопплерографії встановлено, що факт виявлення судин не може бути ознакою злоякісності. При УЗД з КДК кровотоку в поєднанні з режимом енергетичної доплерографії васкуляризація була виявлена в 82% спостережень рецидиву РМЗ, в 70,3% фіброаденом і в 84% вузлових форм дисгормональних гіперплазій.

При аналізі показників індексу резистентності (IR) і максимальної швидкості (V max) кровотоку в злоякісних і доброякісних утвореннях часто визначали близькі значення цих показників, що не дозволило виявити специфічної залежності.

Згідно з отриманими результатами, в 55,6% фіброаденом, в 56,4% рецидиву РМЗ і в 53,1% вузлової форми гіперплазії IR перевищував 0,60. У здорових тканинах молочної залози IR був від 0,50 до 0,53. Високу швидкість кровотоку (V max) більше 25 см / сек, виявили в 53,8% спостережень РМЗ, в 40,7% фіброаденом і в 38,3% вузлової форми гіперплазії.

Результати аналізу даних, отриманих при дослідженні параметрів кровотоку, показали збільшення абсолютних показників швидкості кровотоку в судинах пухлинних вузлів у міру збільшення їх розмірів. Разом з тим, відсутність кровотоку не говорить про доброякісність виявленого процесу, так як в 17,9% спостережень рецидиву РМЗ не вдалося виявити васкуляризації при УЗД.

Вивчення даних УЗД показало, що відомості про наявність рецидиву РМЗ у 146 (64,8%) хворих виявилися хибно позитивними, у 17 (7,5%) — помилково негативні.

Причинами, що сприяють хибно позитивним висновком рецидиву РМЗ при УЗД з’явилися: жировий некроз у 101 (44,9%) хворих, рубцеві зміни — у 19 (8,4%) спостереженнях, фіброаденома у 19 (8,4%) хворих, склерозуючий аденоз 7 (3,1%) спостережень.

Причинами хибно негативного ув’язнення були: набряк молочної залози — у 10 (4,4%) хворих, інволютивні зміни тканини залози і малі розміри пухлинного вузла — в 6 (2,7%) спостереженнях, склерозуючий аденоз в 1 (0,4%) спостереженні.

Таким чином, основною причиною сприяня хибнопозитивного висновка рецидиву РМЗ за даними УЗД, був жировий некроз. Основною причиною, що сприяє помилково негативні висновкам рецидиву раку, був дифузний набряк молочної залози.

Рецидив РМЗ виявлено при КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням в 39 (100%) спостереженнях. У всіх спостереженнях діагноз верифікований цитологічно та гістологічно.

При КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням для рецидиву РМЗ були характерні наступні основні ознаки: неправильна форма — 31 (79,4%), неоднорідна структура, нерівні, чіткі контури — 35 (89,7%), збільшення денситометричних показників в 2 і більше рази — 39 (100%) спостережень. Розміри рецидивної пухлини коливалися від 4 до 47 мм. У 26 (66,7%) спостереженнях розміри рецидивної злоякісної пухлини були до 2 см в діаметрі. У 27 (69,2%) спостереженнях рецидиви раку були поодинокими, а в 12 (30,8%) визначалося наявність множинних окремо розташованих пухлинних вузлів (рис. 1).


Результати проведеного нами аналізу даних, отриманих при використанні КТ мамографії із застосуванням внутрішньовенного контрастування, показали, що, оцінюючи накопичення контрастного препарату у вузлових утвореннях в артеріальну, венозну і відстрочену фази контрастування, для злоякісного процесу пік контрастування доводиться в перші дві хвилини від початку введення контрастної речовини з подальшим поступовим вимиванням.

Використання КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням показало високу інформативність в диференціації жирового некрозу і вузлової мастопатії від рецидиву РМЗ в порівнянні з традиційними методами дослідження. При КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням для жирового некрозу молочної залози характерні наступні основні ознаки: одиночний освіт (79,7%), неправильної форми (73,7%), неоднорідної структури (100%), з тяжістимі контурами (96,2% ), з наявністю кальцинатів (57,9%), до 2 см в діаметрі (78,9%), відсутність накопичення контрастної речовини (100%).

Слід зазначити, що в 113 (84%) спостереженнях ділянки жирового некрозу визначалися в області післяопераційного рубця або в підшкірній області. Неоднорідність структури освіти була пов’язана з чергуванням полів фіброзу з жировою тканиною. Тяжистость контурів вузлового утворення нагадувало картину спикул навколо ракової пухлини.

Відсутність накопичення контрастної речовини в межах післяопераційного рубця, або поряд з ним розцінювалося нами як відсутність рецидиву РМЗ. Відсутність накопичення контрастного препарату було відзначено у всіх спостереженнях жирового некрозу і локального фіброзу (рис. 2).

Для инфильтрирующего часточкового РМЗ характерний мультіцентрічний варіант рецидивування (83,3%), висока частота двостороннього ураження (50%) і метастазування в лімфатичні вузли (91,6%). Результати аналізу даних, отриманих при КТ-мамографії без контрастування (нативна фаза) показали, що для Інфільтруючі дольковой карциноми також характерна відсутність мікрокальцинатів. Денситометричної показники залізистої і рубцево-фіброзної тканини в нативну фазу не мали відмінностей з рецидивною карциномою (від 40 до 60+ 5,5 од. HU), що викликало труднощі в диференційній діагностиці.

У 8 (22,8%) спостереженнях на КТ-маммограммах без внутрішньовенного контрастування при товщині зрізу не більше 1 мм і аналізі зображення в кістковому електронному вікні в структурі протоковой карциноми визначалися кальцинати. Щільність кальцинатів була від 60 до 120 од. HU. Згруповані кальцинати також визначалися при КТ-мамографії в 81 (23,6%) спостереженні. З них у 77 (59,7%) хворих в ділянках жирового некрозу, у 44 (34,1%) в рубцево-фіброзних змінах і у 8 (6,2%) при склерозуючому Аденоз.

Слід зазначити, що в 7 (3,1%) спостереженнях при КТ-мамографії виявлені кальцинати, діагностика яких була утруднена при рентгенівській мамографії у зв’язку з високою щільністю тканин молочної залози.

Разом з тим, в 12 (5,3%) спостереженнях при КТ-мамографії не візуалізувались поодинокі кальцинати, які визначалися при рентгенівській мамографії.

КТ-томографія з внутрішньовенним контрастуванням дозволила підвищити інформативність методу, оскільки дала можливість оцінити васкуляризацію виявлених утворень. Разом з тим, у 10 (4,4%) хворих з дифузним набряком тканин молочної залози використання методики КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням допомогло точно локалізувати і оцінити ступінь поширеності росту рецидивної ракової пухлини.

При аналізі даних проведених досліджень встановлено, що істотною перевагою КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням є висока інформативність при мультіцентрічном характері зростання рецидиву РМЗ. Так, при УЗД множинність поразки виявлена у 2 (5,2%) хворих з рецидивом РМЗ, при цьому кілька пухлинних вогнищ визначалися скупчено — мультифокальну поразку. У 10 (25,6%) спостереженнях при мультицентричний ураженні, вузлові утворення при УЗД не диференціювалися. При гістологічному дослідженні ці утворення були представлені Інфільтруючі дольковой карциномою.

Невеликі розміри мультіцентрічной рецидивної пухлини і інтенсивність тіні порівнянна з навколишніми тканинами не дозволили розпізнати їх і при клініко-мамографічному дослідженні. Разом з тим, множинність поразки виявлена при КТ-мамографії у 12 хворих з рецидивом РМЗ, що склало 100% від усіх спостережень з мультіцентрічним характером злоякісної пухлини.

Відчутною перевагою КТ-мамографії перед традиційними методами дослідження з’явилося можливість диференціювати рубцево-фіброзні зміни навколо післяопераційного лімфоцеле від злоякісного процесу на тлі набряку у 12 (5,4%) хворих.

Лімфоцеле виявлено при УЗД в 12 (5,4%) спостереженнях у вигляді осумкованной рідини гіпо анехогенних структури. У 3 (1,3%) спостереженнях ділянки постлучевого жирового некрозу навколо лімфоцеле імітували при УЗД злоякісном процес. Разом з тим, запальні зміни в пахвово-підключичної області та молочній залозі за рахунок лімфедеми значно утруднювали обстеження в цих спостереженнях.

При КТ-мамографії лімфоцеле визначалося як об’ємне утворення, овальної або неправильної форми з тяжістимі контурами. Щільність внутрішнього вмісту становила від 0 до 45 од. HU. Використання КТ мамографії з внутрішньовенним контрастірованям дозволило виключити РМЗ і диференціювати ділянки постлучевого жирового некрозу навколо лімфоцеле в цих спостереженнях (рис.3).


Ділянки локального фіброзу правильно диференціювали від злоякісного процесу при КТ-мамографії в 94 спостереженнях, що склало 100% від усіх хворих з вузловим фіброзом. Вузлові форми гиперплазий характеризувалися при КТ-мамографії появою різного розміру поодиноких або множинних ділянок з тяжістимі контурами, частіше однорідної структури. Виявлені освіти розглядалися як фіброаденоматоз, аденоз, кісти і локальний фіброз. Утруднень у трактуванні виявлених вузлових утворень при КТ-мамографії не виникало, оскільки у виявлених утвореннях накопичення контрастної речовини не визначалася.

Велику роль ми відводимо КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням в діагностиці рецидиву РМЗ у пацієнток після ендопротезування силіконовим імплантатом.

У 39 (17,4%) хворих (група III) виконали рентгенівську мамографію, УЗД і КТ-мамографію з внутрішньовенним контрастуванням з метою діагностики прихованих форм РМЗ і виключення рецидиву пухлинного процесу в тканинах навколо імплантату.

Рентгенівська мамографія виявилася мала інформативна в діагностиці рецидиву РМЗ після ендопротезування. У 9 (23%) спостереженнях зображення рецидивної пухлини було приховано високоінтенсивної тінню імплантату при рентгенівській мамографії.

Рецидив РМЗ виявлений при УЗД з КДК кровотоку у 5 (12,8%) хворих після мастектомії з подальшим ендопротезуванням. З них в 3 (7,6%) спостереженнях рецидив РМЗ визначався при УЗД в режимі «сірої шкали» як ділянка зниженої ехогенності без чітких меж, неоднорідної структури. У 2 (5,1%) хворих визначалися множинні окремо розташовані пухлинні вузли гіпоехогенної структури.

У 4 (10,2%) спостереженнях причиною хибно-негативних висновків при УЗД були запальні та рубцеві зміни супроводжуються набряком і порушенням чіткості диференціації тканин навколо імплантату. Разом з тим, в 16 (41%) спостереженнях при УЗД ділянки постлучевого жирового некрозу імітували злоякісний процес в тканинах залози навколо імплантату.

Рецидив РМЗ виявлений в 9 (23%) спостереженнях при КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням в тканинах навколо імплантату. У цих спостереженнях пік контрастування визначався в перші дві хвилини від початку введення контрастної речовини, денситометричні показники в зоні розташування рецидивної пухлини збільшилися в 2 і більше рази (рис. 4).


У 24 (61,5%) хворих з рецидивом РМЗ також виявлені метастатичні уражені пахвові лімфатичні вузли (регіонарний рецидив). У 143 (63,5%) хворих визначалася доброякісна аденопатія.

Клінічне обстеження в значному числі спостережень мала свої обмеження не тільки в диференціальної діагностики збільшених лімфатичних вузлів, але й у виявленні їх.

Клінічно пальповані лімфатичні вузли виявлені в 25,1% спостережень, з них у 2,6% хворих в пахвових лімфатичних вузлах при мікроскопічному дослідженні визначалися метастази раку.

При метастатичному ураженні лімфатичного вузла в 100% спостережень при УЗД визначалося прогресивна зміна архітектоніки вузла зі зникненням зображення корковою і центральній його частин. Дана ультразвукова ознака визначалась також у 52,6% доброякісних аденопатій. Округлення форми лімфатичного вузла зі зміною співвідношення поперечного і подовжнього діаметрів не з’явилася типовим тільки для метастатичного процесу. Зустрічальність цієї ознаки при доброякісних аденопатией склала 48,2%, а при метастазах РМЗ — 58,8%.

Розміри лімфатичних вузлів також не з’явилися значущою диференційно-діагностичною ознакою. У 16,6% спостережень виявлені при УЗД метастатично уражених лімфатичних вузлів пахвовій області були до 10 мм в діаметрі.

При проведенні УЗД з КДК кровотоку і в режимі енергетичної доплерографії васкуляризація в метастатичних уражених лімфатичних вузлах виявлена в 70,8% спостережень. При виконанні доплерографії хворим з доброякісною лімфаденопатією кровотік виявлений у 13,4% хворих. У 86,6% кровотік визначався в навколишньому лімфатичні вузли жировій клітковині.

Швидкість кровотоку в судинах лімфатичних вузлів при злоякісній аденопатии становила: V max sist. — Від 18 см / сек. до 47 см / сек., V max diast. — Від 6 см / сек. до 30 см / сек, при доброякісної аденопатии: V max sist. — Від 6,5 см / сек. до 22 см / сек., V max diast. — Від 2 см / сек. до 8,5 см / сек. Наші дослідження показали, що за допомогою УЗД утруднена візуалізація лімфатичних вузлів при запальних і рубцевих змінах в пахвовій області.

Метастатичного ураження пахвові лімфатичні вузли, що не візуалізувалися при УЗД в 29,1% спостережень, у тому числі в 8,3% спостережень вузли надключичной області були діагностовані при КТ-мамографії.

Розміри лімфатичних вузлів також як і при УЗД не з’явилися значущою диференційно-діагностичною ознакою. При КТ-мамографії в 45,8% спостережень метастатично уражені лімфатичні вузли пахвовій області були до 10 мм в діаметрі. У 54,2% спостережень при злоякісних аденопатией розміри вузлів були більш 10 мм в діаметрі, максимально у вигляді конгломератів до 3 см. Разом з тим, в 54,5% спостережень при доброякісних аденопатией лімфатичні вузли були до 10 мм в діаметрі і в 45,5% спостережень більше 10 мм.

При метастатичному ураженні лімфатичних вузлів на КТ-маммограммах найбільш часто визначалися наступні ознаки: овальна форма вузла (58,3%), чіткі нерівні контури, діаметр більше 10 мм (54,2%), збільшення кількості вузлів (75%) і неоднорідність структури при внутрішньовенному контрастуванні (100%) (рис. 5).

У 19 хворих з гострим лімфаденітом при КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням визначалося збільшення щільності лімфатичного вузла на 5-10 од. HU в венозну фазу контрастування, що свідчило про посилення васкуляризації та відображало гостру фазу захворювання.

Збільшення денситометрических показників при метастатичному ураженні лімфатичних вузлів виявлено у 75% хворих. При цьому градієнт контрастування в венозну фазу склав від 30 до 40+5 од. HU.

Висновки

Жировий некроз, локальний фіброз, рубцеві і запальні зміни в молочній залозі значно ускладнюють обстеження хворої при рентгенівській мамографії та УЗД, так як вони з одного боку можуть симулювати наявність пухлини, з іншого боку — пухлинний вузол може бути пропущений на їх фоні. Неможливість проведення компресії молочної залози при запаленні через вираженого больового синдрому також знижує діагностичне значення рентгенівської мамографії.

Чутливість і специфічність КТ-томографії з внутрішньовенним контрастуванням в діагностиці рецидиву РМЗ становить 97,4% і 98,4%, у той час як рентгенівської мамографії — 23% і 59,1%, а УЗД з допплерографією — 56,4% і 58 , 1% відповідно.

Чутливість і специфічність КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням в діагностиці жирового некрозу молочної залози становить 99,2% і 98,9%, у той час як рентгенівської мамографії — 41,3% і 68%, а УЗД з допплерографією — 29,3% і 73,5% відповідно.

Чутливість і специфічність КТ-томографії з внутрішньовенним контрастуванням в діагностиці метастазів у регіонарні лімфатичні вузли становить 91,6% і 91,4%, у той час як УЗД з допплерографією — 70,8% і 84,6% відповідно.

Жировий некроз, локальний фіброз, рубцеві і запальні зміни в молочній залозі значно ускладнюють обстеження хворої при рентгенівській мамографії та УЗД, так як вони з одного боку можуть симулювати наявність пухлини, з іншого боку — пухлинний вузол може бути пропущений на їх фоні. Неможливість проведення компресії молочної залози при запаленні через вираженого больового синдрому також знижує діагностичне значення рентгенівської мамографії.

Чутливість і специфічність КТ-томографії з внутрішньовенним контрастуванням в діагностиці рецидиву РМЗ становить 97,4% і 98,4%, у той час як рентгенівської мамографії — 23% і 59,1%, а УЗД з допплерографією — 56,4% і 58 , 1% відповідно.

Чутливість і специфічність КТ-мамографії з внутрішньовенним контрастуванням в діагностиці жирового некрозу молочної залози становить 99,2% і 98,9%, у той час як рентгенівської мамографії — 41,3% і 68%, а УЗД з допплерографією — 29,3% і 73,5% відповідно.

Чутливість і специфічність КТ-томографії з внутрішньовенним контрастуванням в діагностиці метастазів у регіонарні лімфатичні вузли становить 91,6% і 91,4%, у той час як УЗД з допплерографією — 70,8% і 84,6% відповідно.


МРТ КТ Хмельницький Медичний центр «Ультрадіагностика» м. Хмельницький, вул. Камянецька, 76
телефон для запису на обстеження: мобільний 096-660-95-69, стаціонарний 65-40-65
https://мрт-кт.укр/

https://мрт-скт.укр/

Неактивний

Швидке повідомлення

Введіть повідомлення і натисніть Надіслати
Ви робот чи людина?

Перевірка, що Ви насправді людина, а не автоматизована програма.

Підвал форуму

Під керуванням FluxBB